Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Болгарією. Туризм в Україні.

АВТОНОМНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ ЄС ДЛЯ УКРАЇНИ:

0_-__20150506.pdf

Торговельно-економічне співробітництво

Болгарія є одним з головних торговельно-економічних партнерів України в Балканському регіоні.

За даними Держкомстату України, у січні - травні 2015 р. обсяг торгівлі товарами становив 249,2 млн. дол. США. Український експорт зменшився на 46,8% до 153,2 млн., а імпорт скоротився на 7,6% до 96 млн. Позитивне для України сальдо у торгівлі товарами склало 57,2 млн.

Основні статті експорту: чорні метали та вироби з них, добрива, механічне обладнання, машини та механізми. Основні статті імпорту: лікарські засоби, нафтопродукти, косметична та фармацевтична продукція, пластмасові та пакувальні матеріали, тютюнова сировина.

За даними Держкомстату України, протягом першого кварталу 2015 р. болгарські інвестиції (акціонерний капітал) в українську економіку зросли на 57,3% до 34,6 млн.дол. Данні щодо українських інвестицій в болгарську економіку є конфіденційною інформацією. Втім, дані офіційної статистики не відображають реального стану інвестиційного співробітництва, оскільки переважна частка інвестицій здійснюється болгарськими та українськими компаніями через треті країни. Наразі, в Болгарії зареєстровано близько 400 компаній з українським капіталом та представництв українських підприємств, а в Україні діють близько 350 підприємств за участю болгарського капіталу та представництв болгарських компаній.

В основному, болгарські інвестиції в Україні спрямовані у хімічну і фармацевтичну промисловості, компанії, що займаються операціями з нерухомістю, транспортно-логістичну сферу, харчово-переробну промисловість, торгівлю. Українські інвестиції в РБ - в металургійний сектор, туристичний бізнес, будівництво та торгівлю нерухомістю.

Згідно з даними Міністерства туризму РБ, Україна входить до десятки найбільш важливих туристичних партнерів для Болгарії.

Торгівля товарами та послугами з Болгарією у 2010-2014 рр.

за даними Дежкомстату України

(млн. дол. США)

Обсяг торгівлі товарами у 2014 році склав 789 млн. дол. США (-11,2%). Експорт товарів з України зменшився на 6,6% до 550,6 млн., а імпорт скоротився на 20,3% до 238,3 млн. Позитивне для України сальдо у торгівлі товарами склало 312,25 млн.

 Торгівля товарами з Болгарією у 2007-2014 рр.

за даними Дежкомстату України

(млн. дол. США)

Основні статті українського товарного експорту: чорні метали та вироби з них, енергетичні матеріали (вугілля), добрива, механічне обладнання, машини та механізми.

Динаміка українського експорту товарів до РБ у 2014 році

за даними Дежкомстату України

(у % до відповідного періоду 2013 року)

Виведення з торгівлі багатьох підприємств у зоні АТО, загальне зменшення обсягів промислового виробництва в країні негативно вплинули на динаміку українських поставок. Повністю припинилися поставки вугілля, зменшився експорт чорних металів, окремих видів машин і обладнання. Водночас, за підсумками року збільшився експорт добрив, виробів з чорних металів, електричних машин, хімічної продукції, вибухових речовин, деревини, меблів, готових текстильних виробів, харчової продукції, меду, горіхів тощо.

Основні статті імпорту з Болгарії: нафтопродукти, лікарські засоби, мило, пластмаси, машини, чорні метали, папір та картон, харчові продукти, тютюнова сировина. Девальвація гривні обумовила скорочення болгарського імпорту в цілому, а найбільше впали обсяги поставок фармацевтичної продукції. Водночас, суттєво зріс імпорт нафтопродуктів.

За даними Держкомстату України, станом на 31 грудня 2014 року обсяг болгарських інвестицій в українську економіку становив 21,9 млн.дол.США. Втім, дані офіційної статистики не відображають реального стану інвестиційного співробітництва, оскільки переважна частка інвестицій здійснюється болгарськими та українськими компаніями через треті країни.  

Наразі, в Болгарії зареєстровано більше 400 компаній з українським капіталом та представництв українських підприємств, а в Україні діють близько 350 підприємств за участю болгарського капіталу та представництв болгарських компаній.

За даними з офіційних та фахових джерел, болгарські інвестиції в Україні в основному спрямовані у хімічну і фармацевтичну промисловості, компанії, що займаються операціями з нерухомістю, транспортно-логістичну сферу, харчово-переробну промисловість. Українські інвестиції в РБ - в металургійний сектор, туристичний бізнес, будівництво та торгівлю нерухомістю.

Успішним прикладом болгарських інвестицій в Україні є робота холдингу «Приста Ойл», який у 2014 р. започаткував новий інвестиційний проект з придбання і переоснащення в с.Горохівка (Миколаївська область) другого заводу з переробки відпрацьованих промислових мастил (проект передбачає створення 25 нових робочих місць і реалізується через дочірню компанію «Приста Рісайклінг Миколаїв»).

Згідно з даними Міністерства туризму РБ, Україна входить до десятки найбільш важливих туристичних партнерів для Болгарії (посідає восьме місце). У 2014 році Болгарію з туристичною метою відвідало 269,5 тис. українських громадян (-8,7% у порівнянні з 2013 роком). За цей же період Україну відвідало 14,8 тис. болгарських туристів (зростання на 6,5%).

Туризм в Україні

Україна - країна з розвиненим туризмом, в яку, за даними Держкомстату, в'їжджають щорічно більше 20 мільйонів іноземних туристів.

Сфера туристичних інтересів в Україні включає як активні види відпочинку та спортивного туризму, типу скелелазіння та гірськолижного спорту, так і подорожі з пізнавальними цілями, де об'єктом пізнання є багата археологічна та релігійна історія країни, її культура і природа. Зокрема, тут знаходяться такі об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як Києво-Печерська лавра і Софійський собор, а також середньовічний центр Львова.

Подорожуючи Україною неодмінно варто відвідати:

1. Заповідник «Кам'янець» в Кам'янці-Подільському Хмельницькій області. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...

Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фотецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...

Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та Замковий комплекс.  Він викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.

Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич „Культурний ландшафт каньйону” визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

2.     Києво-Печерська Лавра -  одна з найвизначніших святинь православного світу. Це одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий монастир зі статусом лаври.

З часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 році Києво-Печерська лавра була постійним центром православ'я на Русі. Разом із Софіївським собором вона занесена до Світової спадщини ЮНЕСКО. На території Верхньої Лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, якому було надано статус національного у 1996 році. Монастирське життя зосереджене на території Нижньої лаври. Обидві частини Лаври відкриті для відвідувачів.

Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повісті минулих літ»), Нікон, Сільвестр. У XIII столітті було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва.

Ансамбль Києво-Печерської лаври - це своєрідний музей форм і стилів, у якому репрезентовано кращі зразки національної архітектури. Кожна споруда має своє обличчя, свій художній образ. Внаслідок праці талановитих архітекторів та будівельників виник один з найвидатніших монастирських комплексів - Києво-Печерська лавра. Більше ніж 950 років її історія нерозривно пов'язана з історією, життям і культурою українського народу.

3 .Націона́льний дендрологі́чний парк «Софі́ївка». Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. «Софіївка» є пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX століть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших. Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам'янки

4.Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський Собор — християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису 11—18 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Інтер’єр Софії Київської прикрашено мозаїками та фресками. Площа збережених до сьогодні мозаїк собору становить 271 кв. м.

У 1990 р. Софійський собор у Києві разом з усім комплексом монастирських споруд внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

До сьогодні у Софійському соборі зберігся мармуровий саркофаг, здавна відомий як гробниця Ярослава Мудрого. Саркофаг Ярослава виготовлено з білого мармуру. Його кришка має форму двосхилого даху з трикутними фронтонами та акротеріями. Кришка та ящик прикрашено багатим різьбленням із зображеннями розквітлих хрестів, виноградної лози та інших християнських символів.

5. Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато розповісти тому, хто побажає вислухати її.

Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка. Відома Хотинська фортеця і подіями Хотинської війни, яка проходила під стінами фортеці у вересні – на початку жовтня 1621 р. Ця війна прославила запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і набула відголосу у світовій літературі.

Упродовж XVII ст. Хотин переходив з рук до рук, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, не раз місто визволяли запорозькі козаки. Під час Визвольної війни у Хотині перебували війська Богдана Хмельницького (1650–1653 рр.). Тільки на початку XVIII ст. туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині і в фортеці. Після реконструкції 1712–1718 рр. (за участю французьких інженерів) вона стала наймогутнішим вузлом османської оборони на сході Європи. І хоча в ХVIII–ХІХ ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, та під її мурами продовжували кипіти битви.

У 1826 р. місту Хотину був наданий герб: в золотому полі срібна фортеця з трьома баштами; на двох крайніх вміщено по бунчуку, а на середній – півмісяць на держаку; над ним хрест:навхрест – дві шаблі лезами вниз, над ними – срібний хрест на ознаку взяття Турецької фортеці.

6. Хортиця - найбільший острів на р. Дніпро (довжина 11,5 км, найбільша ширина – до 2,5 км), єдина комплексна історико-культурна та природна пам’ятка, що охоплює період історії людства від доби мезоліту (10-6 тис. до н.е.) до ХХ ст.

В 9 сторіччі на півдні острова виникло неукріплене містечко бродників, назване А. Сокульським «Протолче». Воно було слов'янське. Поселення лежало біля стародавньої переправи через Дніпро — Протолчий брід. Поселення існувало у 10—14 сторіччях. Про торгівельну активність населення можуть свідчити виявлені тут арабські й інші монети.

За легендою, 972 року біля Дніпрових порогів загинув у боротьбі з печенігами князь Святослав Ігоревич, повертаючись із походу на Константинополь.

Найзначниіша пам‘ятка Хортиці - Запорозька Січ - столиця козацьких земель, серце низового лицарства та центр козацької вольності, який існував за порогами Дніпра із середини 16 ст. до 1775.

7. Для громадян Болгарії мандрівка по Україні буде не повною без відвідання Полтави.

Вважається, що біля села Мала Перещепина Полтавської області поховано болгарського хана Кубрата.

Подорож по Україні з туристичною метою можна поєднати і з користю для здоров'я. Здавна відомі цілющі курорти, які розташовані буквально у всіх регіонах України.

А ще, Україна стане справжньою знахідкою для гурманів завдяки своїй неперевершеній кухні.

Ласкаво просимо в Україну!

Інформація для українських підприємців

Основні економічні адреси в мережі Інтернет, що можуть становити інтерес для українських підприємств, які планують працювати в Республіці Болгарія.

http://www.government.bg – Міністерська Рада (Уряд) РБ
http://www.mi.government.bg – Міністерство економіки та енергетики
http://www.mzgar.government.bg – Міністерство землеробства і продовольства
http://www.mtc.government.bg – Міністерство транспорту
http://www.mrrb.government.bg – Міністерство регіонального розвитку
http://www.moew.government.bg – Міністерство навколишнього середовища і вод
http://www.mlsp.government.bg – Міністерство праці і соціальної політики
http://www.md.government.bg – Міністерство оборони
http://www.minedu.government.bg – Міністерство освіти і науки
http://www.mh.government.bg – Міністерство охорони здоров’я
http://www.bnb.bg – Болгарський Національний Банк (БНБ)
http://www.customs.government.bg – Агентство «Митниці»
http://www.nsi.bg – Національний Статистичний Інститут
http://www.fair.bg – Пловдивський міжнародний ярмарок
http://www.bia-bg.com – Болгарська господарська палата,
http://www.bcci.bg – Болгарська торгово-промислова палата,

Довідково-пошукові сайти економічного характеру РБ:
http://www.yes.bg,
http://www.econ.bg,
http://www.stat.bg.

Інформація щодо проведення у 2015 році в Республіці Болгарія найбільш рейтингових міжнародних

ярмарково-виставкових заходів

Науково-технічне співробітництво між Україною та Болгарією

Науково-технічне співробітництво

Основою українсько-болгарського науково-технічного співробітництва є Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом та Республіки Болгарія про співробітництво в галузях освіти, науки і культури від 5 жовтня 1992 р. та між Міністерством України у справах науки і технологій та Міністерством освіти і науки Республіки Болгарія в галузі науково-технічного співробітництва від 24 березня 1998р., а також дворічні Протоколи щодо виконання спільних українсько-болгарських науково-технічних проектів.

У 2014 - першій половині 2015 р. профільними інститутами НАН України та Болгарської академії наук здійснювалася реалізація низки таких спільних проектів, як «Вивчення глибинної будови Західно-Чорноморської западини і суміжних територій шляхом аналізу гравітаційного і магнітного полів 2012-2014рр.», «Клітинні механізми стійкості рослин гелофітів флори України і Болгарії до дії абіотичних стресових чинників» тощо. З метою виконання спільних робіт Болгарію відвідали делегації Інституту геофізики, Інституту ботаніки НАН України та ін.

Було активізовано двостороннє науково-технічне співробітництво за рахунок програм Євросоюзу та коштів європейських інституцій. Зокрема, завдяки фінансуванню з боку ЄБРР здійснювалися спільні роботи в рамках виконання спільного проекту з використання передових нанотехнологій в біомедичній сфері між Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут» та Інститутом електроніки БАН ім. академіка Е.Джакова (м.Софія) та інші.

З ініціативи Посольства, Болгарсько-Українська індустріальна палата (БУІК) визначила своїм пріоритетом надання сприяння болгарським і українським інноваційним компаніям у здійсненні спільних проектів по лінії програм ЄС («Горизонт 2020»).

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Болгарією

Співробітництво між Україною та Республікою Болгарія в культурно-гуманітарній сфері традиційно є важливою складовою відносин між двома країнами. Пріоритетними напрямами в цій області є проведення спільних культурних заходів; забезпечення участі українських представників у виставках, концертах і фестивалях, що організовуються на території Болгарії та України; встановлення і розвиток зв’язків між навчальними закладами двох країн, у тому числі на регіональному рівні; активізація наукового обміну між викладачами та студентами; організація і проведення конференцій та семінарів за участю представників обох країн; підписання нових угод між вузами; проведення заходів з відзначення видатних дат в історії та культурі українського народу; організація заходів, спрямованих на задоволення потреб представників української діаспори в РБ тощо.

В контексті виконання домовленостей між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки РБ в Софійському університеті ім. Св. Климента Охридського функціонує відділення україністики.

Серед головних подій в культурно-гуманітарній сфері протягом 2014-2015 р. слід відзначити проведення в Болгарії Тижня сучасного українського кіно, який стартував демонстрацією нової науково-документальної стрічки „Шевченко.Експедиція”, яка відкрила для болгарських глядачів невідомі сторінки з життя генія українського народу, під час його перебування у складі експедиції в Аральському морі. За підтримки Почесного консульства України в м.Русе, 7-8 травня Тиждень сучасного українського кіно пройшов й в цьому дунайському місті.

На особливу увагу заслуговує презентація в актовій залі БАН двомовного нового видання «Кобзаря» (видано з ініціативи Посольства у 2014 році українською і болгарською мовами за сприяння Інституту літератури НАНУ ім.Т.Г.Шевченка). В рамках заходу відбувся благодійний продаж збірки, кошти з якого були направлені на допомогу українським військовослужбовцям в зоні АТО.

Важливого значення у розвитку українсько-болгарських відносин у сфері культури мала офіційна церемонія передачі незаконно вивезених українських ікон “Святої Варвари” і “Собору Святих” Міністром культури РБ В.Рашидовим Міністру закордонних справ України П.А.Клімкіну під час його візиту до Болгарії 15-16 лютого 2015р.

В контексті проведення заходів з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та річниці Майдану, з ініціативи Посольства та інформаційного агентства «Україна сьогодні», а також за сприяння Почесного консульства України та в м.Пловдів18 лютого в кінотеатрі «Одеон» (м.Софія) відбулася презентація документального фільму «Сильніше ніж зброя» творчого об’єднання «BABYLON’13».

З 5 до 15 березня в Болгарії проходив 19-й Міжнародний кінофестиваль «Софія фільм фест», почесним членом журі якого було оголошено українського режисера О.Сенцова. В рамках фестивалю відбулася презентація стрічки «Плем’я» українського режисера М.Слабошпицького та було привернуто увагу до заарештованого в травні 2014 р.  на тимчасово окупованій  Росією території АРК українського режисера О.Сенцова.

11 травня в Центральному державному архіві відбулося відкриття фотовиставки «Україна у Другій світовій війні».(фото надані «Укрінформом» та Меморіальним комплексом «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».

Міжрегіональне співробітництво між Україною та Болгарією

Міжрегіональне співробітництво

Питання регіональної взаємодії є важливою складовою українсько-болгарської співпраці. Згадане сприяє встановленню прямих контактів між областями, містами України і общинами РБ, діловими колами країн, інтенсифікації торговельно-економічної взаємодії, активізації міжлюдських контактів, розвитку відносин у галузях освіти, науки, культури, туризму та в сфері місцевого самоврядування.

На сьогодні між областями України та РБ підписано десять угод про міжрегіональне співробітництво:

-        Договір про дружбу та співробітництво між Київською обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Софійської області (23.03.1995 р.);

-        Угода про основні принципи та напрямки розвитку партнерських відносин між Полтавською обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Велико Тирновської області (30.06.1995 р.); Договір про співробітництво між Запорізькою обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Бургаської області (10.12.1998 р.);

-        Угода між Харківською обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Пловдівської області про торговельно-економічне, науково-технічне та соціально-культурне співробітництво (02.04.2001 р.);

-        Угода між Луганською обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Хасковської області про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво (30.04.2002 р.);

-        Угода про співробітництво між Одеською обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Варненської області (24.05.2003 р.);

-        Рамкова угода між Миколаївською обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Плевенської області про торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво (29.03.2005 р.);

-        Угода про співробітництво між Одеською обласною державною адміністрацією і Адміністрацією Русенської області (02.06.2006 р.);

-        Угода про співробітництво між Радою Міністрів АРК України та Бургаською обласною адміністрацією РБ (26.11.2010 р.);

-        Угода про торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво між Полтавською обласною державною адміністрацією та Великотирновською областю (21.08.2013 р.)

Побратимські відносини встановлено між містами Київ та Софія, Харків та Варна, Одеса та Варна, Глухів та Свіштов, Бердянськ та Ямбол, Заліщики та Нова Загора, Житомир та Монтана, Запоріжжя та Бургас, Луцьк та Пазаржик, Севастополь та Несебр, Чернігів та Горна Оряховіца, Кіровоград та Добріч, Луганськ та Пернік, Рівне та Відін, Сімферополь та Русе, Суми та Враца, Тернопіль та Слівен, Херсон та Шумен, Хмельницький та Сілістра, Шостка та Оряхово, Конотоп та Мездра, Путівль та Козлодуй, Глухів та Криводол, Білополе та Мізія, Миколаїв та Плевен. 20 вересня 2013р. було укладено Угоду про співробітництво між мм.Міргород та Горна Оряховиця.

Договірно-правова база між Україною та Болгарією

Перелік чинних міжнародних угод між Україною та Республікою Болгарія

Українці у Болгарії

Громада в Болгарії

Українські організації

Навчальні та культурні осередки українців у Республіці Болгарії

ЗМІ української громади